Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
свавілля — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
свавілля — [свав’і/л :а] л :а … Орфоепічний словник української мови
свавілля — 1) (самочинні дії; схильність діяти, нехтуючи думками й волею інших), сваволя, свавільство, свавільність, самочинство, самодурство 2) (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законности, справедливости), сваволя, свавільство,… … Словник синонімів української мови
свавільний — а, е. 1) Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. || Власт. такій людині. || Який виражає свавілля. || Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав. || Який розвивається, відбувається… … Український тлумачний словник
свавільство — а, с. Те саме, що свавілля … Український тлумачний словник
свавільний — (який виявляє / в якому виявляється свавілля), розгнузданий, деспотичний, тиранічний … Словник синонімів української мови
свавільник — (той, хто виявляє свавілля), сваволець, самодур, беззаконник … Словник синонімів української мови
самовілля — я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля … Український тлумачний словник
бешкет — (порушення порядку, пристойности, супроводжуване галасом, бійкою), галабурда, сварка, скандал, буча, безчинство, колотнеча; сваволя, свавілля, свавільність, свавільство; хуліганство (грубе порушення правил громадського порядку) … Словник синонімів української мови
Гончар, Александр Терентьевич — Олесь Гончар укр. Гончар Олександр (Олесь) Терентійович Имя при рождении: Гончар Александр Терентьевич Дата рождения … Википедия
